Дитячий церебральний параліч. Ознаки. Відновлення функцій

Дит́ячий церебр́альний пара́ліч (англ. Cerebral palsy) є узагальненим терміном для групи захворювань, які проявляються в першу чергу порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла. Причинами виникнення церебрального паралічу є порушення розвитку мозку або пошкодженням однієї чи декількох його частин, які контролюють м'язовий тонус та моторну активність (рухи). Перші прояви ураження нервової системи можуть бути видимими відразу після народження, а ознаки формування ДЦП можуть виявлятися ще в грудному віці. Малюки з церебральними паралічами переважно відстають у своєму моторному розвитку і пізніше за всіх досягають таких навиків, як перевертання, сидіння, повзання та хода. 

Церебральні паралічі можуть проявлятися через підвищення м'язового тонусу (гіпертонусом або спастикою) чи його пониженням (гіпотонією м'язів), неконтрольованими мимовільними атетоїдними рухами (гіперкінезами), порушенням рівноваги, координації, утримання положення тіла, що часто ускладнює розмовні функції, розвиток ковтання, ходи, та багато інших функцій. Часто моторні порушення супроводжуються затримкою розумового розвитку, судомами, порушенням дихання, порушенням травлення та контролю за сечовиділенням і випорожненням кишечника, труднощами при прийомі їжі, частим карієсом, деформаціями скелету, проблеми зі слухом та зором, які в майбутньому формують розлади поведінки та труднощі в навчанні.

Виділяють два типи церебральних паралічів: спастичні (пірамідні) та дискінетичні (екстрапірамідні) 

Спастичні. Характеризуються підвищенням м'язового тонусу, який є визначальним симптомом цього типу. М'язи є напруженими, тугими (спастичними), а рухи є незграбними чи взагалі неможливими. Спастичні форми є найпоширенішими, на них припадає біля 70-80% всіх випадків.

В залежності від того, яка частина тіла вражається, спастичні форми ДЦП поділяються на такі:

• диплегія (обидві ноги)
• геміплегія (одна сторона тіла)
• тетраплегія (все тіло)

Дискінетична форма (екстрапірамідна). Проявляється порушенням координації рухів. Виділяють два основних її підтипи:

• Атетоїдна (гіперкінез) форма виявляється за повільними або швидкими неконтрольованими рухами, які можуть проявлятися у будь-якій частині тіла. Включаючи обличчя, рот та язик. Приблизно 10-20% випадків ДЦП відносяться до цього типу.

• Атактична форма характеризується порушенням рівноваги та координації. Якщо такий хворий може ходити, то хода є невпевнена і хитка. Пацієнти з цією формою мають проблеми із виконанням швидких рухів та рухами, які вимагають точного контролю, як наприклад малювання олівцем. Така форма становить 5-10% випадків ДЦП.

Як відбувається відновлення функцій 

Сучасна наука дотримується теорії динамічної локалізації функцій у корі, запровадженої І.П. Павловим. Зацією теорією окремі ділянки кори мають різне функціональне значення. Однак між ними немає чітко виражених меж. Клітини з одного функціонального центру переходять у сусідні ділянки. 

Тобто кожний нервовий центр у корі має ядро - скупчення тільки йому притаманних нейронів, і периферію - меншспеціалізовані нервові клітини. Периферійними частинами сусідні центи перикриваються. 

Правомірність цієї теорії підтверджується клінічними спострежненнями. Під час ураження будь якої ділянки кори зникає функція, за яку вона відповідає, але вона може відновитися за рахунок діяльності нейронів периферійних частин сусідніх центрів. Ця здатність кіркових нервових клітин заміщати фунцію ділянок, які випали, пов'язана з великою пластичністю кори великих півкуль (Функціональна анатомія. Б.М.Мицкан, Я.І.Федонюк, 2007).

Що таке пірамідні та екстрапірамідні шляхи

Рухові шляхи у нашому організмі поділяються на дві групи: пірамідні (мають характерну форму піраміди) та екстрапірамідні (мають ряд різновидів: кошикоподібні, зірчасті, веретеноподібні тощо).

Пірамідні (рухові) (кірково-спинномозковий та кірково-ядерний) - проводять імпульси від кори до рухових клітин спинного і головного мозку.

Екстрапірамідні. Палідарний відділ (мова, активність рухів, постава, хода, стан м'язового тонусу, тремор рук, голови), Стріарний відділ (гіперкінези). Основні шляхи (червоноядерно-спинномозковий, покришко-спинномозковий (зорове і слухове сприйняття), присінково-спинномозковий (підтримання рівноваги тіла)