МЕТОДИ


ПРИКЛАДНА КІНЕЗІОЛОГІЯ 

 Прикладана кінезіологія - це метод діагностики і корекції первинних дисфункцій в організмі з використанням мануального м'язового тестування. 

   Часто у тілі людини біль виникає, не на місці проблеми, а у ділянці зриву адаптації. Що це означає? Наприклад, нас часто турбує біль у шиї. І ми  розцінюємо це як наслідки природніх біологічних вікових процесів або неправильного харчування, гіподинамії тощо. Це твердження є вірне, однак, кінезіолог може діагностувати який саме фактор згубно впливає на ваш організм (структурний, емоційний чи біохімічний). 

   Тому, що, біль у шиї може виникати через спазм м'язів, факсацію чи сублюксацію хребця, проблеми у поясниці, а також через постійне емоційне напруження чи перенесену нещодавно емоційну травму (аварія, втрата близької людини, важка хвороба, проблеми у сім'ї). А також можливо проблеми з біохімічними процесами в організмі чи конкретному органі (кишечник, підшлункова залоза тощо).

   Спеціаліст з прикладної кінезіології допоможе вам точно діагностувати первинну причину походження болю у вашому тілі і провести корекцію на структурному, біохімічному чи емоційному рівні.  

КІНЕЗІОТЕЙПУВАННЯ

Кінезіотейпінг - метод накладення спеціальних еластичних пластирів (кінезіотейпів), що застосовуються для профілактики та природнього прискорення процесу відновлення та реабілітації при травмах суглобів, м'язів, зв'язок і забиттях м'яких тканин.

Метод кінезіотейпування дозволяє полегшити природний хід лікувального процесу, дозволяє підтримати і стабілізувати діяльність м'язів і суглобів без обмеження діапазону рухів тіла. Він використовується для успішного лікування різних ортопедичних, нервово - м'язових та неврологічних розладів.

МАСАЖ

Масаж - це сукупність прийомів механічної дозованої дії на різні ділянки поверхні тіла людини за допомогою рук або спеціальних апаратів із лікувальною та профілактичною метою.

Важко переоцінити роль масажу для здоров'я людини. Тому що даний метод завжди супроводжує, мало не всі, процеси відновлення та оздоровлення людського організму. 

АДАПТИВНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Адапти́вна фізи́чна культу́ра - вид культури фізичної, метою якого є реабілітація, адаптація, соціальна та педагогічна інтеграція до суспільства осіб з відхиленнями у стані здоров'я (інвалідів).

 Дослідження у цьому напрямі охоплюють знання з фізичної культури, медицини, медико-біологічних та соціально-психологічних наукових і навчальних дисциплін. Адаптивна фізична культура - це спільна діяльність інвалідів і суспільства, яка виявляється у формуванні готовності людини до життя, оптимізації її розвитку й стану. Адаптивною фізичною культурою займаються люди з різними порушеннями: слуху, зору, інтелекту, опорно-рухового апарату (ураження спинного мозку, ампутації, дитячі церебральні паралічі) тощо. Загальні завдання адаптивної фізичної культури: мобілізація духовних сил, формування усвідомленого ставлення до реальності та своїх можливостей, розвиток вольових якостей, самореалізація; оптимізація функціонального стану організму; профілактика захворювань, ускладнень, дистрофічних процесів; створення позитивних компенсацій, а також ліквідація патологічних компенсацій; формування життєво необхідних знань, умінь і навичок для збереження й підтримки організму в активному функціональному стані. Спеціальні завдання адаптивної фізичної культури залежать від форми хвороби та зумовлених нею функціональних і рухових порушень. Здебільшого вони пов'язані з проблемою взаємодії людини з навколишнім середовищем: сприймання простору, цілеспрямоване пересування, можливість здійснювати рухи, використовуючи різні предмети, тощо.

МІОФАСЦІАЛЬНИЙ РЕЛІЗ

Міофасціальний реліз - це досить помірна й ніжна форма розтягування, яка має сильний вплив на тканини тіла

Фасція (іншими словами - сполучна тканина) є системою тканини тіла, якої в минулому приділяли порівняно мало уваги. Фасція складається з двох типів волокон: колагенові волокна, які дуже жорсткі й мають невелику еластичність; пружні волокна, які є м'якими та добре розтягуються.

Міофасціальні пошкодження не виявляються ні на одному із стандартних аналізів (рентген, комп'ютерні томографії та ін.), тому ці обмеження не враховуються при лікуванні. Оскільки фасція проникає в усі області тіла та все пов'язує, коли шрами зміцнюються в одній області (після рани, запалення, хвороби, хірургії, та т.д.) це може призвести до напруженості в місцях чутливих до болю, або навіть вплинути на якісь віддалені структури. У деяких пацієнтів є незвичайні симптоми болю, які, здається, не пов'язані з основною скаргою. Проте, вони можуть бути викликані якраз фасціальними спайками, фасціальними вкороченнями або шрамами. 

ТЕХНІКИ МАЛІГАНА

Концепція суглобових маніпуляцій по Малігану, дозволяє абсолютно безболісно відновити повну амплітуду рухів у хворому суглобі. 


Невід'ємною частиною концепції Маллігана є мобілізація з використанням ременя. Він використовується як пристосування, що дозволяє зняти навантаження із суглобу і прикласти адекватне зусилля з мінімальними енерговитратами терапевта. При роботі з пацієнтом ремінь може відігравати різну роль: стабілізація пацієнта в обраному положенні, тракція або мобілізація суглоба. 

КРАНІОСАКРАЛЬНА ТЕРАПІЯ

Краніосакральна терапія («cranium» - череп і «sacrum» - крижі) - це лікування цілісного організму шляхом мануального впливу на краніосакральну систему через нормалізацію краніосакрального ритму. Достатньо новий, проте ефективний і перспективний напрям альтернативної медицини.

Краніосакральна терапія ґрунтується на знанні про те, що хребет людини разом із кістками черепа, крижами, спиномозковою рідиною й оболонками спинного і головного мозку тісно пов'язані між собою і є елементами єдиної системи. Ця система має назву краніосакральна. У ній, особливо в кістках черепа і крижів, постійно відбуваються ритмічні коливання, яких не можна побачити, проте вони впливають на організм. Якщо ритм коливань порушений, вплив буде негативним. Скажімо, внаслідок травми куприка може початися мігрень, а міжхребетні грижі або сколіоз можуть виникнути внаслідок черепно-мозкової травми.

Краніосакральна терапія являється м'якими маніпуляціями (1-5 грам), які виконуються в помірному або повільному темпі і не викликають ніякого дискомфорту. Фахівець легко натискає пальцями рук на кістки черепа і крижів. Це, у свою чергу, призводить до відновлення нормальної циркуляції ліквору (цереброспінальної рідини). Таким чином гармонізується робота усієї центральної нервової системи.

Початок дослідження в краніосакральній терапії (КСТ) було покладено в першій половині XX століття Вільямом Сазерлендом (1873-1954), доктором остеопатії, учнем засновника остеопатії Ендрю Тейлора Стілла (1828-1917).

Показання до краніосакральноі терапіі:

  • головні болі різного походження, у тому числі - мігрень;
  • остеохондроз хребта, синдром вертебро-базилярної недостатності.
  • синдром хронічної втоми;
  • родові травми, ДЦП, аутизм, гіперактивність, синдром дефіциту уваги;
  • затримка психомоторного розвитку дітей, розвитку мови, при аутизмі, гіперактивності;
  • для роботи з епілептичним синдромом;
  • при посттравматичній енцефалопатії (в результаті перенесених черепно-мозкових травм);
  • вегето-судинна дистонія;
  • підвищений внутрішньочерепний тиск;
  • патологія скронево-нижньощелепного суглобу;
  • невралгія трійчастого і лицьового нервів;.
  • зниження пам'яті, депресивні стани.
Створено за допомогою Webnode
Створіть власний вебсайт безкоштовно! Цей сайт створено з допомогою Webnode. Створіть свій власний сайт безкоштовно вже сьогодні! Розпочати